Истории проекта 2013-2014 года
клиент мати – Тетяна 36 років. БЕРТН030674ж., дитина – Марина 12 років. БЕРМВ270998жд. (совместно Материнство и детство / Уход и поддержка ЛЖВ)
Тетяна та її молодша донька мають ВІЛ-позитивний статус, вони перебувають на обліку в СНІД-центрі з 1998 року. Чоловік Тетяни категорично відмовляється відвідувати СНІД-центр, він також стоїть на обліку з 1998 року. Зі слів жінки, вона як дізналась про свій статус не відвідувала жодного лікаря в СНІД центрі. Коли у дитини підтвердився ВІЛ-позитивний статус вона також припинила відвідувати дитячого лікаря, весь час займалась самолікуванням - сокотерапія, фітотерапія, здорова їжа, морські прогулянки. На прохання лікарів прийти на здачу аналізів для дитини, жінка давала згоду проте за 12 років вона приводила дитину до лікаря педіатра лише кілька разів.
Зі слів Тетяни, за всі роки приховування свого статусу і відсутності спілкування з людьми, яких торкнулась така сама проблема, вона була емоційно виснажена, в неї з’явилися опортуністичні хвороби у вигляді кандидозу, герпесу. У дитини також стали проявлятись час від часу такі самі опортуністичні інфекції. Дитина хворіла 6 разів на рік простудними захворюваннями. Членами МДК разом з клієнтом було визначено перелік потреб та проблем на момент її вступу в проект. Серед названих потреб та проблем було детально розглянуто такі:
- Покращення батьківських навичок (догляд та підтримка ВІЛ інфікованої дитини).
- Покращення навичок спілкування, комунікації, подолання стресу.
- Сприяння та допомога в проходженні медичного обстеження в СНІД центрі (CD4, вірусне навантаження) матері та дитини.
- Надання психологічної підтримки матері та дитині.
- Гуманітарна допомога.
- Мотивація жінки у прийнятті рішення щодо прийому АРТ терапії для дитини.
Соціальним працівником разом з Тетяною був здійснений візит до міського СНІД-центру, де жінка разом з дитиною здала всі необхідні аналізи (CD4, вірусне навантаження). За показниками аналізів дитини та матері було діагностовано кризову ситуацію, вони потребували термінової підготовки до прийняття АРТ терапії. Марина з матір’ю за підтримкою членів МДК почала ретельну підготовку до прийняття АРТ терапії та прийом противотуберкульозної терапії, також вони отримали багато знань щодо лікування опортуністичних захворювань від соціального працівника. Протягом всього часу підготовки до прийому АРТ Тетяна підтримувала зв‘язок з членами МДК, завдяки цьому та отриманим знанням родина змогла впоратись з навантаженням на організм дитини (прийняття проти туберкульозної терапії та лікування опортуністичних інфекцій) та вдало розпочати прийом АРТ терапії, яка була необхідна для дитини. Тетяна сама також почала приймати АРТ терапію.
психолог - клієнт ШУТСООЛ140107ж
В організацію звернулася сім'я, в якій мама і тато в статусі ВІЛ+, а старша дочка і молодший син ВІЛ-. Причиною звернення до психолога послужила та обставина, що дівчинка є нерідною дитиною, її удочерили у віці трьох років, так як подружжя не могли мати своїх дітей. Через кілька років у них все-таки з'явився своя дитина.
Зі слів батьків дівчинка росла неспокійною і активної, але особливого клопоту не доставляла, проте з появою молодшого брата її емоційний стан загострився, з'явилися ревнощі, неспокій, перепади настрою, підвищена плаксивість. До того ж ситуація ускладнилася тим, що дівчинка в цей час пішла в школу. Перший учбовий рік мама намагалася самостійно вплинути на ситуацію, часто списувала ці стани дівчинки на ранній вік і процес адаптації, але коли схожа поведінка подовжилась, і з'явилися скарги вчителів, мама вирішила звернутися до психолога. У процесі спілкування з мамою стало зрозуміло, що дитина гостро реагує на народження брата, до того ж з'явилося припущення, що дівчинка здогадується про те, що вона живе з не біологічними батьками. Все це не дозволяло подолати всередині емоційний конфлікт, що не давало можливості зосередитися на пізнавальній діяльності.
Батьки були не готові розкривати дитині факт її удочеріння, тому було вирішено працювати над проблемою пов'язаною з прийняттям факту народження брата.
За допомогою недерективної ігрової терапії у психолога були припущення, що внутрішні тривоги, пов'язані з удочерінням, теж зможуть бути опрацьовані.
Було домовлено, що робота буде проходити один раз на тиждень, по 40 хв. Контакт з психологом був встановлений досить швидко, дитина, усвідомивши, що їй нічого не загрожує, і будуть дотримані умови конфіденційності, перейшла до опрацювання сіблінгових відносин. Соня висловлювала жаль, що батьки приділяли братові більше часу, і в процесі гри намагалася сховати його подалі, сама залишалася з батьками.
Через кілька зустрічей, почали проявлятися деструктивні почуття і в грі почала з'являтися тема смерті і вмирання - «вмирав» брат Соні, і вона його ховала. Мені вдалося проінтерпретувати несвідомі бажання Соні, і вона зі мною погодилася. Вона сказала, що хотіла б, щоб брата не було і вони жили як раніше, але потім вона змирилася з його присутністю. Це була 8 зустріч, і вона була ключовою. Мама повідомила, що поведінка дівчинки змінилася, вона стала більш урівноваженою і спокійною. Побачивши такий явний ефект від роботи, мама прийняла рішення продовжувати роботу для того, щоб дозволити дитині опрацювати більш глибинні переживання, пов'язані з минулої сім'єю і перебуванням в будинку малюка. Так само у мами є побоювання відносно несприятливої спадковості, яку так само бажано відкоригувати за допомогою ігрової психотерапії.
клієнт - МАТРУЕД241089ж (мати), САЛАЛВІ150314ч (дитина)
Жінка стала на облік по вагітності до жіночої консультації пізно. На 34 тижні вагітності звернулася у СНІД-центр. АРТ приймала короткий час до пологів, 1 місяць.
До організації «Сонячне коло» звернулась за рекомендацією лікаря-гінеколога. Чоловік знаходиться у місцях позбавлення волі. Вагітна жінка не сприймала свій ВІЛ позитивний статус та не бажала приймати після пологів терапію.
Соцпрацівник домовилась у пологовому будинку щодо проведення цій жінці пологів методом кесарева розтину, безкоштовно.
А після пологів у жінки було виявлено відкриту форму ТБ легенів. Клієнтка довго відмовлялась від госпіталізації у тубдиспансер, мотивуючи це тим, що дитину новонароджену залишити ні з ким. У жінки з родичів – лише свекруха, з якою були дуже складні відносини, до того ж, свекруха проживає в іншому місті Одеської обл.
Соцпрацівник провела роз’яснювальну та мотиваційну роботу зі свекрухою, й та зрештою, погодилась забрати дитину та доглядати за нею, на той час, поки мати дитини лікуватиметься.
Дуже велика робота була проведена і з самою жінкою, як під час її вагітності, так і після пологів, що змінило ставлення жінки до свого статусу, свого здоров’я та здоров’я дитини.
На цей час клієнтка знаходиться у стаціонарі тубдиспансеру та отримує необхідне лікування, яке дає добрий результат (виділення палички припинено). Сформована якісна прихильність до лікування ТБ та АРТ.
Крім того, жінка вирішила обслідувати й свою старшу дитину (дитина здорова).
Наразі, свекруха, поки жінка на лікуванні, опікується дітьми, та дуже ретельно виконує всі рекомендації лікаря-педіатра щодо догляду за немовлям, сумлінно відвідує поліклініку.
клієнт - ЦЕЛДАСТ250906ж д (совместно Материнство и детство / Уход и поддержка ЛЖВ)
У ГО «Сонячне коло» звернулася мати 4х дітей. На той час вона потребувала допомоги психолога. У неї старша дівчинка є інвалідом дитинства і має ВІЛ позитивний статус. Дівчинка почала приймати ВААРТ препарати, а мама не знала, як їй розкривати в майбутньому цей статус. У процесі роботи з цією сім'єю було виявлено, що дитина неправильно приймає ВААРТ препарати. У цей час, у зв'язку з фінансовими труднощами, сім'я була змушена переїхати в область, далеко від міста та Центру СНІД, де вони спостерігалися. Тому багатодітна мама не мала можливість вчасно привозити дитину до педіатра СНІД-центру, проходити необхідну діагностику, важливий в моніторингу лікування огляд фахівця, отримувати вузько-медичні рекомендації по догляду за дитиною. Це і стало причиною неуважності по відношенню до здоров'я дитини. Дівчинка стала погано їсти і втрачати вагу. Соціальний працівник, знаючи про проблеми сім'ї з відвідуванням педіатра, неодноразово виїжджав в область на патронаж за місцем проживання сім'ї для надання консультацій з прихильності до ВААРТ та моніторингу прихильності. В один з візитів соціальний працівник звернув увагу на погіршення стану дитини. Було надано сприяння матері і дитині з транспортування їх у СНІД центр на консультацію до педіатра. В результаті візиту до лікаря була проведена заміна схеми ВААРТ препаратів. На даний момент дівчинка почувається задовільно, відвідує школу і танцювальний гурток. Мама усвідомила всю відповідальність за здоров'я своєї дочки, вдячна соцпрацівнику та всій організації за допомогу і підтримує тісний зв'язок у телефонному режимі, звертаючись за консультаціями і розповідаючи про успіхи доньки.