Истории за 2013-2014 год
- Деталі
- Опубліковано: Субота, 12 вересня 2015, 06:20
клієнт: МУХСОЕВ280906жд
Клієнткою організації ГО «Сонячне коло» з 15.01.09г. є дівчинка Сонечка. У 2010р. дитині була призначена ВААРТ терапія за медичними показниками. Дитина приймала терапію 2 роки, потім терапія була припинена у зв'язку з тим, що сім'я переїхала в область. Мати перестала відвідувати педіатра СНІД-центру. На прохання педіатра СНІД-центру, соціальний працівник неодноразово зв'язувався з матір'ю, пояснюючи важливість регулярного медичного спостереження в інтересах збереження здоров'я дівчинки. У підсумку мати з дитиною переїхали назад в Одесу. Як з'ясувалося, Сонечка й досі не була оформлена в школу, а дівчинці 8 років і вона повинна відвідувати 2-клас. Сім'ї було надано максимальне і швидке сприяння у консультаціях фахівців, в діагностиці, необхідних для оформлення дитини до школи.Так, за активного сприяння соцпрацівника ГО «Сонячне коло», були оформлені всі необхідні документи для надання в шкільний навчальний заклад. На наступний день Сонечка була прийнята в школу. На даний момент дитина вчасно відвідує педіатра СНІД-центру, кожні три місяці проходить необхідну діагностику і отримує ВААРТ препарати. Організація «Сонячне коло» надала можливість мамі індивідуально відвідувати психолога, спілкування з яким допомогло матері зрозуміти свою дитину і налагодити довірчі відносини. Мати стала відповідальніше ставитися до виховання і здоров'ю своєї дитини і дуже вдячна своєму соцпрацівнику, організації та всім, хто вчасно допоміг їй і її дівчинці.
ЦЕЛДАСТ250906ж д, с/п* Миколаєва Ю.М
У ГО «Сонячне коло» звернулася мати 4х дітей. На той час вона потребувала допомоги психолога. У неї старша дівчинка є інвалідом дитинства і має ВІЛ позитивний статус. Дівчинка почала приймати ВААРТ препарати, а мама не знала, як їй розкривати в майбутньому цей статус. У процесі роботи з цією сім'єю було виявлено, що дитина неправильно приймає ВААРТ препарати. У цей час, у зв'язку з фінансовими труднощами, сім'я була змушена переїхати в область, далеко від міста та Центру СНІД, де вони спостерігалися. Тому багатодітна мама не мала можливість вчасно привозити дитину до педіатра СНІД-центру, проходити необхідну діагностику, важливий в моніторингу лікування огляд фахівця, отримувати вузько-медичні рекомендації по догляду за дитиною. Це і стало причиною неуважності по відношенню до здоров'я дитини. Дівчинка стала погано їсти і втрачати вагу. Соціальний працівник, знаючи про проблеми сім'ї з відвідуванням педіатра, неодноразово виїжджав в область на патронаж за місцем проживання сім'ї для надання консультацій з прихильності до ВААРТ та моніторингу прихильності. В один з візитів соціальний працівник звернув увагу на погіршення стану дитини. Було надано сприяння матері і дитині з транспортування їх у СНІД центр на консультацію до педіатра. В результаті візиту до лікаря була проведена заміна схеми ВААРТ препаратів. На даний момент дівчинка почувається задовільно, відвідує школу і танцювальний гурток. Мама усвідомила всю відповідальність за здоров'я своєї дочки, вдячна соцпрацівнику та всій організації за допомогу і підтримує тісний зв'язок у телефонному режимі, звертаючись за консультаціями і розповідаючи про успіхи доньки.
Кл. ПІДСЕАН190670ч, с/п Палагута Ю.
Вступив до проекту 29/05/2013р. На обліку в центрі СНІД був з 07/06/2003р. До ГО «Сонячне коло» був переадресований від лікаря-фтизіатра напряму до соцпрацівника, в кабінеті лікаря. Чоловіку в 2008р. була призначена АРТ, яку в 2009р. він перестав приймати. На період вступу до проекту у клієнта було погане самопочуття. Соцпрацівник надав йому активну допомогу в проходженні діагностики: СД4 та ВН (показники на той час 28 клітин та 854256ВН відповідно). Соцпрацівник посприяв безкоштовному обстеженню клієнта на КТ легенів. В нього ще в червні 2013р. було виявлено ТБ, і тоді соцпрацівник надав йому повний супровід на госпіталізацію до стаціонару протитуберкульозного диспансеру. Лікування ТБ, клієнт переносив дуже тяжко, порушився психо-емоційний стан. Але соцпрацівник наполегливо, планомірно вів роботу з формування прихильності до лікування ТБ, залучив батьків до надання йому психологічної підтримки. Далі було відновлено лікування АРТ. Самопочуття клієнта поліпшилося, у листопаді 2013р. зі стаціонару протитуберкульозного диспансеру він був виписаний. На сьогодні чоловік має багато інформації про ВІЛ/ТБ та АРТ. Прихильність висока. Подальша робота з психологом нормалізувала психо-емоційний стан. Клієнт систематично відвідує групи самодопомоги. Зараз планує майбутнє, з’явилося багато нових знайомих, шукає собі дружину. Чоловік відповідально ставиться до свого здоров’я, за домовленим графіком відвідує інфекціоніста, є контроль за ТБ, грамотно впорядкований режим дня, харчування. Таким чином, завершено повний кейс із догляду та підтримки та сформовано у клієнта самостійність і відповідальність за себе.
клієнт: ПОВОЛДМ120675ч (совместно Уход и поддержка ЛЖВ/Правозащита)
До організації звернулась лікар-інфекціоніст ВТК №7 Херсонської обл. щодо засудженого - мешканця м. Одеса з приводу відсутності вільної схеми АРТ та її залучення для лікування засудженого, 4 клінічна стадія, СД – 4 = 27, ТБ лімфовузлів та легенів.
Були надані офіційні листи від Одеського міського центру СНІД, клопотання від ГО «Сонячне Коло» на адміністрацію колонії щодо подання до суду документів клієнта щодо дострокового звільнення його за станом здоров’я. Також, долучили до справи засудженого адвокатів правозахисної Хельсинської спілки. Сапожнікова Олена виграла справу засудженого в апеляційному суді. Справа далі розглядається на рівні Європейського суду проти уряду України щодо компенсації морального збитку.
Наразі, ПОВОЛДМ120675ч знаходиться на волі, отримує необхідне лікування та працевлаштований. СД-4 = 63.
клієнт: ЧІВВ'АН210176ч
Поступив у проект в травні 2013, коли вже знаходився у тяжкому стані та перебував у стаціонарі однієї з міських лікарень з діагнозом «енцефаліт». Чоловік давно знав про свій статус, але не сприймав його, не займався своїм здоров’ям. Приховував свій ВІЛ+ статус від дружини. Під час вагітності дружина дізналась про те, що ВІЛ інфікована (дитина народилась здоровою). Фахівці організації провели велику роботу з розкриття статусу між чоловіком і жінкою та збереження сім’ї. Результат – сім’я збережена, відносини у подружжя хороші, дитина зростає у нормальній психологічній атмосфері. Коли чоловік поступив у проект, його стан здоров’я був дуже важкий, та попри це, медичні працівники міської лікарні не могли (або не хотіли) надавати йому повноцінну допомогу, мотивуючи це тим, що йому потрібно у спеціальний заклад – стаціонар центру СНІД. А цей стаціонар (всього на 50 місць) завжди перенавантажений, хворі – міські жителі, іноді вимушені довго чекати своєї черги на лікування, пріоритет надається обласним жителям. Результат адвокаційної діяльності соцпрацівника – міська лікарня «під корегувала» лікування цього пацієнта, стан трішки покращився, а стаціонар центру СНІД згодом знайшов можливість прийняти цього пацієнта до себе. Зараз – стан здоров’я цього клієнта суттєво покращився, лікування триває.
клієнт: ДМИГЕФЕ120256ч (совместно Уход и поддержка ЛЖВ/Правозащита)
Родичі чоловіка постійно й довго порушували його права на житло та користування власним майном – по суті, забороняли йому жити у власній оселі, яка є спільною власністю з тими родичами, через ВІЛ+ статус та підозру, що в чоловіка ще й ТБ. Він, як став клієнтом проекту, поскаржився на це своєму соцпрацівнику, та й то – не відразу, бо вже зневірився в отриманні такого роду допомоги. Соцпрацівник надала інформацію про безкоштовну юридичну допомогу клієнтам організації та до кейсу долучився юрист. Перший етап – про нотаріуса: той відмовив клієнту у відкритті справи про вступ у спадок, навіть не прийняв заяву, тим самим порушив його права. Після втручання юриста, заява була прийнята. Другий етап – судова справа, проти родичів, наразі розглядається. Термін розглядання у суді – процес тривалий, але на рахунку юриста організації вже кілька виграних подібних справ. Але – головне, чоловік повірив і в себе, і в людей, і в те, що права можна й потрібно відстоювати.
клієнт мати – Тетяна 36 років. БЕРТН030674ж., дитина – Марина 12 років. БЕРМВ270998жд. (совместно Уход и поддержка ЛЖВ/Материнство и детство)
Тетяна та її молодша донька мають ВІЛ-позитивний статус, вони перебувають на обліку в СНІД-центрі з 1998 року. Чоловік Тетяни категорично відмовляється відвідувати СНІД-центр, він також стоїть на обліку з 1998 року. Зі слів жінки, вона як дізналась про свій статус не відвідувала жодного лікаря в СНІД центрі. Коли у дитини підтвердився ВІЛ-позитивний статус вона також припинила відвідувати дитячого лікаря, весь час займалась самолікуванням - сокотерапія, фітотерапія, здорова їжа, морські прогулянки. На прохання лікарів прийти на здачу аналізів для дитини, жінка давала згоду проте за 12 років вона приводила дитину до лікаря педіатра лише кілька разів.
Зі слів Тетяни, за всі роки приховування свого статусу і відсутності спілкування з людьми, яких торкнулась така сама проблема, вона була емоційно виснажена, в неї з’явилися опортуністичні хвороби у вигляді кандидозу, герпесу. У дитини також стали проявлятись час від часу такі самі опортуністичні інфекції. Дитина хворіла 6 разів на рік простудними захворюваннями. Членами МДК разом з клієнтом було визначено перелік потреб та проблем на момент її вступу в проект. Серед названих потреб та проблем було детально розглянуто такі:
- Покращення батьківських навичок (догляд та підтримка ВІЛ інфікованої дитини).
- Покращення навичок спілкування, комунікації, подолання стресу.
- Сприяння та допомога в проходженні медичного обстеження в СНІД центрі (CD4, вірусне навантаження) матері та дитини.
- Надання психологічної підтримки матері та дитині.
- Гуманітарна допомога.
- Мотивація жінки у прийнятті рішення щодо прийому АРТ терапії для дитини.
Соціальним працівником разом з Тетяною був здійснений візит до міського СНІД-центру, де жінка разом з дитиною здала всі необхідні аналізи (CD4, вірусне навантаження). За показниками аналізів дитини та матері було діагностовано кризову ситуацію, вони потребували термінової підготовки до прийняття АРТ терапії. Марина з матір’ю за підтримкою членів МДК почала ретельну підготовку до прийняття АРТ терапії та прийом противотуберкульозної терапії, також вони отримали багато знань щодо лікування опортуністичних захворювань від соціального працівника. Протягом всього часу підготовки до прийому АРТ Тетяна підтримувала зв‘язок з членами МДК, завдяки цьому та отриманим знанням родина змогла впоратись з навантаженням на організм дитини (прийняття проти туберкульозної терапії та лікування опортуністичних інфекцій) та вдало розпочати прийом АРТ терапії, яка була необхідна для дитини. Тетяна сама також почала приймати АРТ терапію.

